Ігор Коваленко: "У дітей, які живуть у війну і кохають шахи, немає перешкод, якщо є мотивація"
Так вважає відомий український гросмейстер і військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади Ігор КОВАЛЕНКО (позивний "Халев").
Про дитячі шахи в Україні під час війни, свої перші кроки в мудрій грі та про деякі секрети успіху один із найсильніших шахістів України та 49-й у світовому рейтингу розповів в інтерв’ю сайту Tribuna.com.
ГОЛОВНЕ – САМОСТІЙНА РОБОТА
Ігор Коваленко народився у місті Самарі (тоді – Новомосковськ) на Дніпропетровщині. У 6 років захопився шахами, згодом почав брати участь у юнацьких турнірах. Але заробляти гроші доводилось і фізичною працею – хлопець навіть працював вантажником на заводі. Тому майбутнє, на думку гросмейстера, залежить не від обставин, а від мотивації:
"Навіть такі погані ситуації в шахах, які є для дитини зараз, це краще, ніж у мене в дитинстві. Але з мене щось вийшло. Головне – самостійна робота, аналіз книжок та своїх партій. І це 90% вашого прогресу. Я вважаю, що у дітей, які живуть у війну і кохають шахи, немає перешкод, якщо у них є реальна мотивація. Тому що, справді, після відчуття війни всі інші перешкоди – це маячня".
МЕНЕ ПОРІВНЮВАЛИ З КАСПАРОВИМ
Коваленко також розповів про свою мотивацію під час злету до шахових вершин:
"Моя мотивація була проста. Я хотів виграти, а потім знищити суперника. Це те, що кажуть про Гаррі Каспарова, мене порівнювали з ним. Тобто я не просто хотів перемогти, показати, що я сильніший, ні. Я хотів знищити суперника. Хотів його так обіграти, щоб на наступну партію він боявся зі мною виходити. І такий напор показує, що щось буде з шахіста".
ДЛЯ ДІТЕЙ СЕАНСИ – ЦЕ СВЯТО
20 липня, у Всесвітній день шахів та День шахів в Україні, Коваленко дав одразу три сеанси у Києві, зігравши близько 100 партій. Більшість його суперників були юні гравці.
"Для дітей це така класна можливість, це свято! – відзначив сеансер. – Де вони ще можуть зіграти з гросмейстром, ще й з топ-100?! Я в їхньому віці про це міг тільки мріяти. Такі речі в моєму дитинстві – це щось казкове".
Знаний маестро високо оцінив гру суперників: "Були діти, які грали досить серйозно, я бачу, що є перспективи. Деякі реально нав’язали мені боротьбу, було дуже важко грати. І я навіть в одній партії поступився. Зіграв ще декілька нічиїх. Є діти, які записуються в третій розряд, а виявляється, що грають набагато сильніше. І це проблема, що діти не можуть офіційно підтвердити свій рівень, який вже набагато вищий, ніж у документах".
РАДІОРОЗВІДКА – МАКСИМАЛЬНО ШАХОВА РОБОТА В ЗСУ
Знаний гросмейстер – тепер радіорозвідник, це складний, аналітичний напрямок, де кожне рішення – результат швидкого мислення і точного аналізу.
"Радіорозвідка – це максимально шахова робота в ЗСУ, – вважає Коваленко. – Це робота з великими даними, пам’яттю, постійним оновленням... Це інтелектуальний стрес, де твоя компетентність зростає з рівнем твого вміння швидко реагувати. Тобто це такий постійний цейтнот! Але я звик до цього в шахах, і переніс ці навички в процес виконання поставлених переді мною задач. Під Авдіївкою десь за трьох, а вже на Торецкому напрямку робив роботу за чотирьох – і це нормально!"
І далі шахіст-воїн підсумував: "Коли протягом року так робиш, робиш, то вже сниться ця робота. Я втомився, виснажений, але продовжував працювати на високому рівні. І це саме через шахи".
