Чемпіон світу з шахів серед аматорів Олексій Геращенко спеціально для e2e4 розповів про свій виступ на турнірі, секрети перемоги, цікавих суперників та багато іншого.

Дві доби дороги до місця змагань

Часи, коли можна було за якийсь десяток хвилин дістатися на аеропорту Жуляни, сісти на літак лоукост-компанії і вже за кілька годин прогулюватися вуличками Копенгагена, Мюнхена чи Будапешту, нині здаються нереальними й примарними. Після тривалої підготовки необхідних документів для короткочасного виїзду добираюся до Варшави, залишаючи собі день у польській столиці, аби помилуватися колись зруйнованим вщент у 2-й Світовій війні, а тепер унікально відновленим Старим містом; з Варшави лечу до Афін, а звідти – на острів Кос. 

Острів Кос. Один із днів був вільним від змагань, тож вдалося дослідити місцевість 

Руїни давньогрецього храму Асклепіон (4 ст. до н.е.). Тут, вочевидь, навчався Гіпократ 

ACO

Amateur Chess Organization (ACO) – організація, заснована шаховими професіоналами для шахових любителів у 2012 році. Адже шахи – найпопулярніша у світі настільна гра, десятки мільйонів людей проводять час за шаховою дошкою в комп’ютері, смартфоні, в клубі чи на лавці у парку, отримуючи задоволення і впорядковуючи думки не лише про гармонію фігур на дошці, а й про власні плани на життя. 

ACO проводить 3 види світових чемпіонатів:

• відкриті турніри у відповідних рейтингових групах учасників-аматорів
• сіньор-турніри – для учасників, вік яких понад 50 років
• супер-сіньор-турніри – для тих, кому за 65 

Основними дійовими особами організації сьогодні є гросмейстер Фалько Біндріх (наймолодший гросмейстер в історії Німеччини), міжнародний майстер Тобіас Хірнайзе, а також популяризатор шахів англійський гросмейстер Девід Кінг (має понад 116 тисяч підписників на youtube-каналі PowerPlayChess). В якості запрошених експертів і гостей турнірів долучаються Юдіт Полгар (найсильніша шахістка в історії), Олексій Широв (народився в Латвії, виступав за Латвію і Іспанію протягом шахової кар’єри, входив в топ-5 світового рейтингу), раніше активну роль в організації мав Властіміл Горт – легендарний чехословацький гросмейстер, який, на жаль, помер у 2025 році (після введення радянських військ в Чехословаччину в 1968 році Властіміл принципово відмовився грати і спілкуватися з радянськими шахістами й емігрував до Німеччини).

Тобіас Хірнайзе, Девід Кінг і Фалько Біндріх на церемонії нагородження 

Турнір і його учасники

На початку травня грецькі готелі лише відкривають сезон після зимової перерви, тож їх персонал зі здивуванням й цікавістю розглядав людей, які приїхали проводити довгі години не на пляжі, а нерухомо втупившись у шахову дошку. 

Порожній пляж готелю Atlantica Belvedere, де відбувався турнір 

Гравець, який подолав понад 18 тисяч кілометрів (!), щоби взяти участь у чемпіонаті 

Цьогоріч це були шахісти-аматори зі США, Канади, Ізраїлю, Німеччини, Швейцарії, Англії, Ірландії, Бельгії, Данії, Австрії і багатьох інших країн. Україну представили я, Олексій Геращенко, і львів’янин Богдан Чайка. 

Олексій Геращенко. У короля чорних два поля для втечі від шаха слоном. Хід на одне з них помилковий і веде до поразки. Але другий є прийнятним... 

22-річний Богдан Чайка під атакою 77-річного канадця П'єра Маге 

Розподіл учасників по групах відбувається відповідно до рейтингу FIDE, тож ти знаєш, що гратимеш із людьми приблизно твого рівня гри, і кожен претендує на перемогу.

Важливим моментом самовдосконалення і розвитку шахової майстерності була можливість розібрати зіграну партію з гросмейстером, подивитися на його підхід до оцінки позиції. 

Особливості класичного контролю часу

Зараз більшість партій грається в інтернеті. Сам я обираю контроль 3+2, і це накладає відбиток на стиль гри. Тому перед кожною партією турніру багато разів нагадував собі, що поспішати не можна, навіть подумки уявляв, ніби руки зв’язані за спиною, і для кожного ходу треба спочатку звільнити їх. Бо у бліці ти побачив більш-менш прийнятний хід – і робиш, а в класиці – треба порахувати далі, розглянути максимум можливих альтернатив, витратити на аналіз позиції значно більше часу. 

У турнірі грали з контролем 90 хвилин на 40 ходів + 30 секунд добавки за хід, після проходження контролю – 15 хвилин на догравання з таким самим додаванням 30 секунд за хід. Найдовша моя партія зайняла 4,5 години, але на турнірі траплялися і суттєво триваліші.

Ізраїльський шахіст під час роздумів у ключовий момент партії 

Динамічна позиція у поєдинку німецької шахістки 

Клуб, за який грає цей швейцарець, регулярно відправляє в Україну гуманітарні вантажі 

Гросмейстер Девід Кінг дає сеанс одночасної гри 

Найважча партія

Остання партія турніру проти швейцарського шахіста Бруно стала найвиснажливішою. Я пожертвував пішака заради атаки, а потім через пропущений випад ферзем залишився без двох пішаків у об’єктивно програній позиції. Розуміючи, що теоретично мене може наздогнати за очками суперник, який грав на другій дошці, вирішив боротися до кінця. Тут важливо відчувати психологію суперника за дошкою, – я бачив, що швейцарець уже практично повірив у перемогу, розслабився і занадто оптимістично повів у атаку пішаки від короля, сподіваючись змусити мене капітулювати за декілька ходів, утім дозволив деяку контргру. У певний момент вдалося відіграти одного пішака і майже вирівняти позицію. Я бачив, що суперник уже не розглядає нічого, крім перемоги, тож відчув, що шанси у мене будуть. В якийсь момент вдалося досягнути повної координації фігур (ферзь у парі з конем часто створюють вкрай небезпечний тандем) і перейти до вирішальної атаки. Я уже бачив, що американський учасник Меттью (працівник НАСА), який міг би мене наздогнати за очками в разі перемоги, свою партію програв, тож я ставав переможцем турніру за будь-якого розкладу у цій своїй останній партії, втім вирішив, що треба в кожній грі віддатися на максимум, відмовився від форсованої нічиєї і довів у підсумку партію до перемоги, отримавши таким чином 8 очок з 9 можливих (7 перемог при двох нічиїх)

Церемонія нагородження і шлях додому

Перші дні турніру я адаптувався до життя без війни. Кожну ніч схоплювався на ноги від літака, що заходив на посадку у місцевий аеропорт, адже "на автоматі" сприймав цей звук як ракету чи роботу ППО. Вдалося поспілкуватися з багатьма учасниками, розповісти їм про війну, показати щоденні фото з наших новин. "Чи ви повернетесь до України?" – питав багато хто. "Звичайно, маю квитки на п’ятницю до Варшави, а далі – до Києва. Додому".

На церемонії нагородження до мене підсів латвійський гросмейстер Зігурдс Ланка. "Моя дружина зараз також їде до Києва. Колись вона була спортсменкою світового рівня", – розповів він. Зігурдс щиро переживав за нашу країну і радів, що принаймні один українець підніметься на п’єдестал. 

П'єдестал пошани. Олексій Геращенко (другий ліворуч) з кубком 

А після церемонії до мене підійшов німецький шахіст, який посів друге місце в своїй групі. Як виявилося, ним був католицький пастор Бруно Комес із міста Трір. "Хочу зробити спільне фото з вами. У мене є український друг, йому буде приємно побачити мене разом із українцем-переможцем", – сказав він.

Якою би не була конкуренція під час гри і бажання перемогти, зрештою наприкінці залишилися слова підтримки і вдячності. Спеціально надягнув для отримання свого кубку переможця футболку з тризубом, щоби нагадати людям з усього світу про Україну, яка бореться і перемагає попри все.

Відзнаку найстаршого учасника турніру отримав австрійський шахіст 83-річний Карл Захерер 

Зліва праворуч: Олексій Геращенко з кубком переможця; католицький пастор Бруно Комес, який посів 2 місце в турнірі В; латвійський гросмейстер Зігурдс Ланка, одружений з видатною (1970-1980 роки) українською стрибункою у висоту Ніною Сербіною. 

Шаховий залишок

На турнірі я свідомо обирав динамічні асиметричні структури, намагався змусити суперників думати вже з перших ходів, а не відтворювати вивчені побудови. На аматорському рівні це має сенс, адже шахи – це не лише пам’ять і розрахунок варіантів, а й психологія, розуміння того, що всі люди різні, тому потрібно враховувати їх стиль, реакції.

Ось позиція з моєї партії 3 туру проти німецького шахіста (науковець і доктор наук, тому перед його іменем ставиться Dr), який грав чорними. Тут він зробив природній хід слоном на g4, зв’язуючи коня і тиснучи на поле f3. Втім це була критична помилка. Після мого ходу він не зміг стримати інтернаціональне "Fuck!", і ще якийсь час бурмотів щось німецькою. Партія продовжилася ще з десяток ходів, втім, скоріше за інерцією, адже чорні уже були приречені. 

Сподіваюся, ви швидко знайдете мою відповідь білими на його слон g4...

Шлях додому

Хоча спеціальну відзнаку за найдовшу подорож отримав американський шахіст, який прибув із міста, що розташоване за 18 тисяч кілометрів від Косу, гадаю, мій шлях з України був тривалішим за часом. А кубок World Champion Group E нагадуватиме, що попереду нові турніри, а аматорське шахове життя здатне звести до однієї точки на земній кулі людей із різних куточків світу.

Спільне фото на пам'ять 

Автор: Олексій Геращенко, фінансовий топ-менеджер, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, письменник, чемпіон світу з шахів серед аматорів