Чемпіон Європи 2025 року серед аматорів Роман Кіфлюк – про перемогу в турнірі та командний дух українців. 

25 листопада – 5 грудня на Мальті відбувся чемпіонат Європи-2025 з шахів серед аматорів у рейтингових категоріях до 2300, до 2000 та до 1700.

Україна була представлена в усіх трьох категоріях:

• до 2300 – майстер ФІДЕ Ольга Юшко (міжнародний рейтинг 2020)
• до 2000 – Дарій Келбас (1934), Анастасія Осадчук (1810) та Дмитро Ніколаєнко (1782)
• до 1700 – Роман Кіфлюк (без рейтингу)

І українці відзначилися в усіх категоріях, посівши призові місця:

• до 2300 – Ольга Юшко стала чемпіонкою Європи серед жінок.
• до 2000 – Анастасія Осадчук виборола одразу дві нагороди – "бронзу" в загальному опен-турнірі та "золото" серед жінок.
• до 1700 – Роман Кіфлюк став чемпіоном Європи серед аматорів.

Дмитро Ніколаєнко, Анастасія Осадчук, Ольга Юшко і Роман Кіфлюк 

Усі результати чемпіонату Європи-2025 серед аматорів 

Трансляція перших трьох дошок у кожній категорії

Вперше перший 

Оглядач сайту е2е4 поспілкувався з київським кмс Романом Кіфлюком, який вперше виступав на подібному турнірі й одразу здобув перемогу. 

Візитка
Роман Кіфлюк (Київ) – кандидат у майстри спорту, 4-разовий чемпіон міста Кам’янець-Подільський, 2-разовий чемпіон України серед державних службовців, неодноразовий переможець Світової Ліги на порталі chess.com у складі збірної України, чемпіон Європи серед аматорів (U1700).
Член президії Федерації шахів Києва. 

е2е4: Як виникла ідея взяти участь у чемпіонаті Європи серед аматорів?

Роман Кіфлюк: Років 5-6 тому я брав участь у чемпіонаті Києва серед аматорів, або можемо називати – непрофесіоналів, де посів, здається, 6 місце, втративши чемпіонство в останньому турі. Це був гарний досвід: ти граєш із суперниками, рівними за силою, але окрім того, ще є гарна нагода вибороти призове місце. Відтоді, час від часу, звертав увагу на подібні змагання. Але останні 4 роки вдавалося зіграти в 1-2 турнірах на рік, і то лише в бліц та рапід. 

Цього літа Дмитро Ніколаєнко, який минулоріч грав у чемпіонаті світу серед аматорів і посів у своїй категорії 7 місце, запрошував охочих взяти участь у чемпіонаті Європи. У вересні я зрозумів, що чемпіонат перетинається з робочим відрядженням, і це стало вирішальним. Коли ще станеться нагода взяти участь у чемпіонаті Європи?! Мабуть, ніколи. Тож вирішив стартувати. 

е2е4: Як готувалися до турніру?

Роман Кіфлюк: Оскільки я не грав у класичні шахи мабуть років зо 20, то у мене не було ніякого рейтингу. Тому записався на найменшу категорію – U1700, тобто, де міжнародний рейтинг не міг перевищувати 1700. 

Часу готуватися взагалі не було, і майже до останнього не було остаточно зрозуміло, чи взагалі поїду. Тому я… бігав! Уже давно зрозумів причинний зв’язок: свої найкращі шахові досягнення я здобував, коли був у гарній фізичній формі. Я тренуюся у біговому клубі RUN21. Заняття там допомагають тримати не лише фізичну форму, а й ментальну, за що дуже вдячний своїм тренерам, зокрема Марії Голоті, та одноклубникам. 

А щодо шахів, я ж до цього турніру готувався 45 років, від того дня, коли тато Микола навчив мене грати у цю дивовижну гру. Добре пам’ятаю ті перші ходи, коли він грав зі мною без ферзя. А вже згодом я виграв у нього без ферзя…  

Жертва тури як чемпіонський акорд 

Роман Кіфлюк на чемпіонаті Європи-2025 серед аматорів 

е2е4: Який був план на гру під час турніру?

Роман Кіфлюк: Я розумів, що потрібно зберегти свіжість на другу половину дистанції, коли доведеться грати вирішальні матчі. Тому знову ж таки бігав, що до того ж дало можливість краще ознайомитися з околицями. І жодних шахів поза турніром, щоб зберегти свіжість, і не перевантажити себе. Мабуть, це була правильна стратегія, оскільки суперники почали більше помилятися, навіть у простих ситуаціях. А коли партія триває близько 5-ти годин, бути постійно сконцентрованим дуже важко. 

Ще у мене був дуже сильний опонент. Це я, який любить авантюрно атакувати. І щоб не зіпсувати все необдуманими атаками, потрібно було опанувати, в першу чергу, самого себе. 

е2е4: І все ж без жертв не минулося?

Роман Кіфлюк: Мої суперники кажуть, що я дуже сильний у тактиці та комбінуванні, і навіть жартома називали останнім романтиком із ХІХ століття. На жаль, улюблений королівський гамбіт мені жодного разу не вдалося застосувати на турнірі, але гарні жертви фігур проходили. Особливо запам’яталася жертва тури проти серба Стіпе Макури в останньому турі, коли на кону було чемпіонство. Ви б бачили очі моєї конкурентки за титул – польки Наталії Точинської, яка грала поруч свою партію. Хто жертвує туру у такому матчі!? Але це був гарний чемпіонський акорд.

Про війну в Україні іноземці знають різне 

е2е4: Українці показали дуже солідну гру. У чому секрет?

Роман Кіфлюк: Більшість із нас познайомилася один із одним уже під час турніру. Ми трішки із заздрістю спостерігали за командами з Польщі чи Іспанії. Вони брали участь у подібних змаганнях уже не перший рік, із відповідною підтримкою, наприклад, уся команда Іспанії була у брендованому одязі від національної федерації шахів. 

Українці згуртувалися на місці, ми підтримували один одного як могли, вболівали за своїх, давали поради на наступні матчі. Ми були один одному і тренерами, і однодумцями, і підтримкою. Я завжди беру із собою у дорогу прапор України. Під час церемонії нагородження було неймовірно хвилююче, коли ми по черзі, Ольга, Анастасія і я, обгорнуті прапором України отримували медалі чемпіонів Європи. 

Для Анастасії це вже не перша міжнародна нагорода, минулого року вона виборола золото на чемпіонаті світу серед аматорів. 

Роман Кіфлюк на п'єдесталі чемпіонату Європи-2025 серед аматорів

е2е4: Яке було ставлення до українців з боку мальтійців?

Роман Кіфлюк: Дуже доброзичливе. Хоча знали вони про Україну різне. Водій, якій нас віз із аеропорту в готель, щиро вважав, що війна у нас закінчилася ще 2 роки тому. 

Один із менеджерів готелю постійно цікавився, як там наші рідні після чергового обстрілу росіянами України. Хоча для нього теж було щирим здивуванням, що на фоні цього люди ходять на роботу, працює громадський транспорт, кафе і ресторани також працюють. 

У іншого менеджера готелю – дружина українка, із Коломиї, у них троє дітей. Він вітався із нами виключно "Слава Україні". Коли я йому сказав, що сам родом із Кам’янця-Подільського, і показав кілька фото, він одразу подзвонив дружині із докором: "Чого я досі не був у Кам’янці!?" 

За нас щиро вболівала колишня харків’янка Олена Жіца, яка уже більше 10 років мешкає на Мальті, і навіть грала на першій дошці за збірну цієї країни на Шаховій Олімпіаді-2022.

До речі, я очікував, що чемпіонат Європи буде великим турніром, а він виявився більш камерним і навіть "домашнім". І це, мабуть, відображає загальне дружнє ставлення учасників один до одного, де шахи превалюють над турнірними результатами. Одразу видно, що зібралися люди, які дуже люблять шахи, але це не єдине, що є в їхньому житті.

У професіонали йти не збираюся

е2е4: Чи є у вас шахові плани на наступний рік і загалом на майбутнє?

Роман Кіфлюк: Окрім кубків та медалей ми також отримали запрошення від організаторів представляти континент на чемпіонаті світу серед аматорів, який відбудеться у жовтні 2026 року в Італії. Оскільки за результатами цього турніру я вже отримаю офіційний міжнародний рейтинг, зіграти у тій самій категорії не зможу. 

Шахи залишаться частиною мого життя, але в професіонали йти не збираюся, для цього потрібен час, та і вік дає про себе знати. Єдину партію на чемпіонаті я програв 10-річній представниці Німеччини, яка досить майстерно використала мої помилки у грі. Однак, все ж, я не полишаю думки колись виконати норматив майстра спорту – як матиму трохи більше часу для шахів.

Фото: особистий архів Дмитра Ніколаєнка і Романа Кіфлюка

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 
Олександр Довженко: Ukrainian Chess December Final стане однією з наймасштабніших шахових подій року