Президент Федерації шахів України Олександр Камишін неодноразово наголошував, що необхідно охопити тренерами всі загальноосвітні навчальні заклади Києва. Оскільки таких закладів більше 500, готувати кваліфікованих тренерів треба масово.

Крім того, у 2025 році було започатковано Всеукраїнські шкільні ліги "Пліч-о-пліч", у межах яких шахи включено як один із видів змагань для школярів. Це дуже важливий крок для просування шахів у шкільне середовище. У фіналі, що відбувся в Києві, змагалися загалом 120 учнів із 13-ти областей України. Це дає чіткий сигнал: шахи дедалі більше входять у шкільну екосистему та можуть стати органічною частиною як шкільної, так і альтернативної освіти нової якості.

Для успішної роботи тренером потрібна якісна освіта

1–2 листопада в Києві за підтримки ФШУ пройшов черговий (уже четвертий) семінар для шахових тренерів. Організатором виступила Шахова школа "Дебют" (директор Сергій Ставрояні). Участь у заході взяли загалом 45 тренерів з Києва та інших міст.

Основна мета семінару – підготовка тренерів-початківців. Проте семінар був корисним і для досвідчених тренерів, навіть тих, хто в професійній сфері вже десятки років. Особисто я брав участь уже вчетверте – і не пошкодував! Обмін думками, нові ідеї, практичні підтвердження – ти ніколи не доходиш точки, коли "вже точно все знаєш".

Насправді, не кожен навіть дуже сильний шахіст може стати успішним тренером. Одна з причин – рання професіоналізація: це коли твоя власна гра стає центром всесвіту, а тренерська професія вимагає іншої рамки мислення – педагогіки, психології, гнучкості, здатності чути, розуміти та вести іншу людину. На мою думку, для успішної роботи тренером потрібна якісна освіта (в ідеалі педагогічна), що не менш важливо, ніж звання гросмейстера або міжнародного майстра.

Ключові виступи спікерів

Семінар відкрив перший віце-президент ФШУ Володимир Ковальчук. Він окреслив стратегічні пріоритети масового розвитку шахів, зокрема у шкільному середовищі.

Тренер Шахової школи "Дебют" Іван Самойленко говорив про практичні аспекти роботи тренера. Наголосив на важливості бюрократичної складової, зокрема необхідності обов’язкового планування підготовки на рік уперед для всіх гравців від першого розряду.

Викладач КНУБА Руслан Кубанов зробив доповідь на тему "Психологічні особливості організації навчального процесу зі школярами молодших класів (індивідуально-особистісний підхід). Робота з інклюзивними дітьми". Це дуже важлива тема. І її поява у шахових семінарах – ознака дорослішання нашої тренерської культури.

Особисто я вже маю значний досвід роботи з дітьми, які мають особливі потреби, і вважаю, що саме шахи можуть дати їм путівку в життя. Але це вже тема для окремої статті.

Тренер Леонід Ніколаєв виступив з темою "Робота тренера у процесі підготовки шахіста до турніру і конкретної партії". Зокрема йшлося про дебютний репертуар, про вирішення задач та інші елементи системної підготовки.

Маркетолог Олександр Кравченко, засновник "Ліги Каштанового коня", говорив про "Шаховий ринок: міфи і реальність". Питання масовості, залучення, розширення аудиторій. І це ще один маркер зміни епохи: тренеру вже замало бути тільки тренером – він має бути і трохи маркетологом.

Кандидат філософських наук Зося Кайс розповіла про "Цінність ефективного діалогу в особистому житті та професійній діяльності". Основною темою виступу була риторика, важливість діалогу, вміння доносити інформацію, знімати бар’єри комунікації. 

Завершував семінар соціолог і письменник Олександр Демарьов з темою "Як тренеру бути вчителем?". Це, власне, і про майбутню педагогічну модель шахів.

Висновок

Шахи мають потенціал стати органічною частиною системи освіти. І не лише традиційної. Шахи чудово працюють і для альтернативної моделі: індивідуального навчання, клубів та онлайн-платформ. І те, що зараз журналісти, соціологи, маркетологи, тренери, психологи – всі в одному полі взаємодії з цього питання – означає, що ми рухаємося в правильному напрямку.

І тут ключове – продовжувати професіоналізацію тренерів. Не тільки елітних. Масових.

Думаю, що таких семінарів нам потрібно більше. Бо шахи – це не лише спорт. Це інтелектуальна екосистема. І ми зараз її створюємо.

Автор: Микола Спірідонов, тренер з шахів, доктор філософії (PhD)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 
Мотивуючий блог Анастасії Вовк Треба грати в шахи!