16-річна киянка Божена Піддубна стала головною героїнею кінця літа в українських шахах. 

Перемігши на відбірковому турнірі в Києві, Божена здобула право вперше в кар’єрі виступати за збірну України в командному чемпіонаті Європи, який відбудеться в жовтні у Батумі (Грузія). 

У цьому інтерв’ю Божена розповіла, з чого розпочинався її шлях у шахах, ким вона надихається і хто її підтримує. Але розпочали ми нашу розмову зі спогадів про недавні баталії.

е2е4: Божено, перемога у відбірному турнірі, точніше, її наслідки – поки найбільший успіх у вашій кар’єрі?

Божена Піддубна: Мабуть, що так. Перед стартом у цих змаганнях намагалася не зациклюватися на результаті, а сконцентрувалася на якості гри. Знаю, що коли добре граєш, результат теж буде.

е2е4: Хвилювання з’явилося в кінцівці, коли перемога стала реальною і для першого місця вам було достатньо нічиєї в заключному турі?

Божена Піддубна: Не особливо. Я боролася за перемогу в кожній партії, не особливо зазираючи в таблицю. Що є морально стійкою, продемонструвала, перемігши Таню Скарбарчук на тай-брейку.

е2е4: Незадовго після відбірного турніру почався навчальний рік. Наскільки важко поєднувати навчання в школі з підготовкою до чемпіонату Європи?

Божена Піддубна: Намагаюся поєднувати. На щастя, маю змогу обирати предмети. Тим, які для мене важливі, приділяю більше уваги. Вчителі вже до цього звикли, точніше, йдуть мені на зустріч. Тож концентруюся на гуманітарних предметах, які мені даються легше. В основному маю відмінні оцінки. Лише деякі предмети мені даються не дуже добре. Повертаючись до вашого питання, відповім так: шахи забирають багато часу, але не сил, адже займаюся тим, що мені в радість. 

е2е4: Може, вже визначилися з вузом, куди збираєтеся вступати після школи, і професією, яку будете опановувати?

Божена Піддубна: Думки є, але озвучувати їх поки не буду. Остаточно ще не визначилася. 

Архівне фото: Божена ПІДДУБНА – юна, але вже серйозна / фото із сімейного альбому 

е2е4: Як у вашому житті з’явилися шахи?

Божена Піддубна: Мене навчив грати батько, який теж любить цю гру і відвідував секцію. Почала сідати за шахову дошку приблизно в три-чотири роки. Спершу зацікавило, які фігури як ходять, потім поступово пізнавала інші тонкощі... Приблизно 8-річною почала займатися шахами серйозніше – батьки віддали мене на секцію в ДЮСШ №3. Так воно все й закрутилося.

е2е4: Коли зрозуміли, що шахи – це серйозно і надовго, а не тимчасове дитяче захоплення?

Божена Піддубна: Мабуть, коли поїхала на свій перший чемпіонат України. І хоч виступила там невдало, бо бракувало досвіду, але навіть думки не допускала, щоб на цьому зупинитися. Займалася далі, вдосконалювалася. 

е2е4: Журналіст Дмитро Нагорний у контексті київського турніру згадав сеанс одночасної гри у вашій школі "Домінанта" за участю чемпіона світу у складі збірної України Вадима Малахатька. Тоді ви начебто створили досвідченому гросмейстерові чимало проблем, і він дивом уникнув поразки. Вже після цієї п’ятирічної давнини гри Малахатько пророкував вам місце в збірній…

Божена Піддубна: Так, пам’ятаю той випадок. За рівнем я тоді була найсильнішою поміж усіх, хто протистояв панові Малахатьку в тому сеансі. Поставилася до цієї гри максимально серйозно, намагалася показати все, на що здібна... 

Вишиванка пасує Божені / фото соцмережі 

е2е4: У ще якихось видах спорту свої сили пробували?

Божена Піддубна: Певний період відвідувала заняття балетом. Але то поки могла поєднувати ці заняття з шахами. Коли довелося обирати, зупинилися на шахах. Хоча балет дуже люблю. Як і фігурне катання. Я цей вид спорту просто обожнюю. У захваті від програм, які виконують топові фігуристи і складності, яку вони демонструють. Це надзвичайно складний вид спорту. Власне, балет теж захоплює тим, наскільки він непростий, тим, які випробовування дівчата проходять, як витримують безконечні дієти. 

е2е4: Яке місце у вашому житті посідає фізична активність? Наскільки вона важлива для вас як шахістки?

Божена Піддубна: Фізична форма, як на мене, важлива найперше для того, щоб зберігати концентрацію протягом усієї партії. Тому маю знаходитися в доброму тонусі. Підтримую форму самотужки і прискіпливо за нею слідкую. Практикую активну ходьбу на вулиці. Взагалі, звикла дуже швидко ходити і при цьому прагну стати ще швидшою. Такі у мене виходять тренування. Взагалі, в інтернеті зараз є багато порад, як підтримувати себе в гарній формі, не витрачаючи багато часу. Для цього не треба далеко їхати, достатньо ввімкнути відео і повторити те, що тобі показують. Коли люди кажуть, що на підтримку форми їм бракує часу – це відмовки.  

е2е4: Українцям зараз важко ще й тому, що в країні війна. Люди перебувають у постійній нервовій напрузі, нерідко не можуть повноцінно відпочити…

Божена Піддубна: Вже звикла до того, що це частина нашого життя. Мусимо з цим жити. Зізнаюся, що в бомбосховища ми не бігаємо. Коли є реальна небезпека обстрілів, заходжу в найдальнішу кімнату, яка відділяється навіть не двома, а трьома стінами. Інша річ, що найчастіше обстріли здійснюються вночі, а в цю пору сприйняття загострюється. Та й висипатися не завжди вдається. Але, ще раз повторюю, це реалії, з якими змирилася. Змінити нічого не можу, тому не загострюю на цьому уваги.

е2е4: Таких змагань як дорослий командний чемпіонат Європи у вашій кар’єрі ще не було. Але були інші, не менш важливі на цю мить. Як ви поводитеся, налаштовуючись на такі старти? Приміром, Василь Іванчук настільки замикається в собі, що взагалі не помічає оточуючих…

Божена Піддубна: Я під час турнірів теж намагаюся поглинатися в себе. Але все це в межах розумного. 

е2е4: Знаю, що на змагання ви полюбляєте їздити зі своєю собакою.

Божена Піддубна: Так, Луна породи папільйон. Вона в мене з’явилася після зборів на Донеччині у 2021-му. Туди запросили багатьох талановитих шахістів мого віку. В перервах між заняттями ми бігали, поряд були якісь собачки. Ми з ними гралися, але одна з мам сказала, що поміж багатьох дітей лише я готова завести песика вдома. Розповіла про це мамі, почала просити, щоб вона подарувала мені собачку. Так за два місяці до повномасштабного вторгнення Луна у мене й з’явилася. Вона справді часто їздить зі мною. Звісно, коли сиджу за дошкою, залишаю Луну в готельному номері. Коли ми поряд і я зайнята, Луна терпляче лежить і чекає, поки я не звільнюся. Правда, в Батумі, звісно, брати песика не буду. 

 

е2е4: Наскільки серйозним вважаєте свій міжнародний досвід?

Божена Піддубна: Достатньо серйозним, як для свого віку. З головних стартів відзначу чемпіонат Європи на острові Родос у Греції, Євро з бліцу і рапіду в Монако, там само змагалася і торік. Маю також немалий досвід виступів на опенах. Всюди, де була, мені сподобалося. І хоч часу на змаганнях небагато, намагалася подивитися кожне місто.

е2е4: Хто для вас є еталоном у шахах?

Божена Піддубна: Не буду оригінальною. Як і для більшості шахістів, це Маґнус Карлсен. Він для мене завжди був орієнтиром. Сподіваюся, колись матиму змогу з ним зустрітися і зіграти проти нього. 

е2е4: У нещодавньому інтерв’ю е2е4 тренер жіночої збірної України Михайло Бродський сказав, що дівчата, які не захотіли виступати у відбірному турнірі, тим самим відмовилися від виступів за збірну. Наскільки важливою є змога представляти Україну для вас?

Божена Піддубна: Михайло Леонідович вочевидь трохи засмучений тим, що в турнірі виступило менше дівчат, ніж він розраховував. Звісно, з шістьма шахістками змагання були б ще цікавішими, виникло б більше цікавих ситуацій і конкуренція була б гострішою. Але вийшло як вийшло. Для мене особисто представляти Україну – велика честь. Пишаюся, що поряд з моїм прізвищем синьо-жовтий прапор і коли граю за команду, і коли виступаю в особистій першості. Завжди хочеться піднятися найвище, щоб завдяки моїм успіхам підіймався наш стяг. Мене це дуже мотивує. 

е2е4: На що налаштовуєтеся в Батумі?

Божена Піддубна: Вже намагаюся вдосконалити свій розклад дня, зосереджуватися, щоб проявити себе якнайкраще. Вважаю, що найголовніше на цих змаганнях – зберігати спокій, не хвилюватися, показувати те, що можу. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Михайло БРОДСЬКИЙ: Піддубна здобула місце в збірній України у достойній боротьбі