Ексклюзивне інтерв’ю з талановитим 15-річним шахістом та музикантом Яном Дьоміним. 

Киянин Ян Дьомін знайомий багатьом українським любителям шахів. Він – кандидат у майстри спорту, майстер ФІДЕ, чемпіон України з класичних шахів серед юнаків у трьох вікових категоріях та багаторазовий лауреат міжнародних музичних фестивалей. 
У своєму щільному графіку навчання, репетицій та тренувань Ян знайшов час поговорити з кореспондентом е2е4 та розповів історію про те, як прийшов у шахи та як поєднує їх зі ще однією своєю пристрастю – музикою. 

"Серйозно почав заматися шахами вже достатньо дорослим" 

е2е4: Як і в якому віці познайомився із шахами? Гра захопила одразу чи була перерва між моментом, коли познайомився з шахами та почав постійно тренуватися?

Ян Дьомін: Вперше познайомився з шахами у 5 років, але особливої зацікавленості до них відразу не проявив. Коли пішов до школи (це приватний заклад) у початкових класах був урок шахів, який відбувався раз на тиждень – мені цього вистачало на той момент.
Так вийшло, що одразу став вигравати у своїх однокласників, згодом – і у вчительки з шахів. Але й тоді у мене ставлення до шахів було просто як до уроку – не більше. Перерва між знайомством з шахами та постійними серйозними тренуваннями була значна, бо усвідомлено почав займатися в 11 років.

Поруч із гросмейстером. Ян ДЬОМІН та Ігор КОВАЛЕНКО – призер і переможець "Кубка Оболоні"-2025 /
фото Василя Томчука 

е2е4: Хто був першим тренером, де починав тренуватися та чи можеш пригадати якусь яскраву перемогу на початку кар’єри?

Ян Дьомін: Перші вчителі з шахів – один з викладачів моєї школи Галина Петрівна та мій рідний дядько. Мій перший клуб, де почав тренуватися – "Два Королі" (прим. ред. – один з шахових закладів лівобережжя Києва), туди прийшов достатньо дорослим – як я вже казав, у 11 років. У клубі тренувався у чудового тренера – кандидата у майстри спорту Володимира Юрійовича Трощенка та паралельно були тренування теж у прекрасного тренера, також кандидата у майстри спорту – Юрія Борисовича Добриніна.
Найяскравіша перемога на початку опанування шахів – це перший турнір у житті – "Кубок Незалежності-2021", де я отримав свій перший приз за кращий результат серед шахістів ІІ розряду та книгу відомого шахіста і тренера Леоніда Ніколаєва, на якій згодом з’явився автограф автора.

е2е4: Коли зрозумів, що будеш серйозно займатися шахами? Можливо, був якийсь переломний момент, якась подія, що вплинула на це?

Ян Дьомін: Серйозно займатися шахами надихнув мій тренер – міжнародний гросмейстер Вадим Володимирович Малахатько (прим. ред. – киянин, на початку 2000-х – один із провідних українських шахістів, чемпіон світу-2001 і бронзовий призер Олімпіади-2000 у складі збірної України; з 2007 року представляв Бельгію; у червні-2023, у віці 47 років, передчасно пішов з життя). Він був талановитим тренером та доброю людиною. Був моїм каталізатором. А ще він міг постояти за мене у будь-якій ситуації.

"Я завжди намагаюся популяризувати творчість українських композиторів"

е2е4: Знаю, що ти маєш дуже круті результати у музиці – про це трохи згодом. Окрім шахів та музики були спроби зайнятися ще якимись видами спорту чи мистецтва?

Ян Дьомін: З 5 років займався айкідо (прим. ред – японське бойове мистецтво / бойова техніка самозахисту, особливістю є використання кидків і захватів, перекладається з японської як "шлях поєднання енергії") та ушу (прим. ред – створений шляхом поєднання традиційних китайських бойових мистецтв вид спорту, що включає як повноконтактні поєдинки, так і хореографічні показові виступи, перекладається з китайської як "бойові мистецтва").
Мені айкідо подобається тим, що в цьому виді спорту немає насильства, адже головна відмінність айкідо від інших бойових мистецтв полягає у спрямуванні енергії супротивника проти нього самого. А на тренуваннях з ушу тренери вчили одному з головних принципів – використовувати навички таким чином, щоб ми могли усунути завдані супернику пошкодження. 

2016. 6-річний Ян на татамі / фото із сімейного архіву 

е2е4: Розкажи про свій творчий шлях у музиці: як потрапив у цю сферу, на якому інструменті граєш, чому вирішив серйозно займатися та які свої  досягнення у цій сфері відзначив би?

Ян Дьомін: Музику обожнюю! Як це не дивно, але музика теж почалася з улюбленої школи. Моя вчителька начальних класів Таїса Миколаївна – творча людина, поруч з нею неможливо не захопитись музикою. Саме вона почала мене вчити грі на фортепіано та розкрила мої здібності, а згодом сказала батькам, щоб мене терміново віддали до музичної школи.
Починати займатися музикою у 10 років вже пізно, але мене прийняли до школи, хоча був уже "старий" для вступу.  Наразі мої досягнення у музиці – два виступи у Національній філармонії України, дві поїздки на міжнародні музичні конкурси у Відень, де обидва рази ставав призером. На міжнародних конкурсах я завжди намагаюся популяризувати творчість українських композиторів.
Також був запрошений до участі у концерті, присвяченому 100-річчю видатного українського композитора, автора пісні про Київ і багатьох всесвітньо відомих творів – Ігоря Наумовича Шамо.
Наразі я – лауреат, переможець, призер та володар Гран-прі багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Але треба ще багато працювати, і я дуже вдячний своїм викладачам музичної школи – Тетяні Леонідівні Максименко та Ірині Віталіївні Панченко – вони супервикладачі, чудові і гарні у всіх відношеннях! 

Ян ДЬОМІН підкорює велику сцену / фото із сімейного архіву 

"Музика може покращити стратегічне мислення шахіста"

е2е4: Чи є щось спільне в музиці і шахах?

Ян Дьомін: На мою думку, музику та шахи об’єднує творчий характер обох видів діяльності та необхідність концентрації уваги. Думаю, що музика може покращити стратегічне мислення шахіста й допомогти йому думати нестандартно. Можна сказати так: музика викликає емоції, а шахи стимулюють розвиток логіки.

е2е4: Що найбільше подобається та не подобається у шахових тренуваннях?

Ян Дьомін: У шахових тренуваннях найбільше подобається висловлювати свою думку під час аналізу партій, вирішення шахових задач та обговорення різних шахових тем. А не подобається те, що не вистачає часу стільки, скільки хочеться, займатися шахами. 

е2е4: Наразі ти маєш звання майстра ФІДЕ. У найближчих планах є спроба боротися за звання міжнародного майстра чи поки що вдосконалюєш гру, щоб впевнено тримати свій чинний титул та наявні показники рейтингу?

Ян Дьомін: Мені подобається грати у шахи, а нові звання прийдуть у міру вдосконалення майстерності.

е2е4: Уже через пару років ти закінчиш школу і обиратимеш свою подальшу долю – чи плануєш пов’язати вибір навчального закладу з музикою або шахами? Можливо, це буде якась музична академія або Львівський університет фізичної культури, де є кафедра шахів?

Ян Дьомін: Зараз складно відповісти, де я буду через два роки, але у будь-якому випадку, мрію займатися своїми улюбленими справами – шахами та музикою.

Ян ДЬОМІН: "Мрію займатися шахами і музикою" 

"Поєднувати школу, музику та шахи водночас і складно, і просто"

е2е4: Не кожна людина може досягти таких успіхів в одній сфері, яких ти досяг у двох. Можеш розповісти, як виглядає твій звичайний робочий день? Цікаво, як вдається поєднувати школу, музику та шахи!?

Ян Дьомін: Поєднувати школу, музику та шахи водночас і складно, і просто. Просто тому, що люблю те, чим я займаюсь, а складно тому, що, на жаль, не вистачає часу на все – доводиться чимось жертвувати. Наприклад, мало граю у класичні шахи.
Розклад мого робочого дня, мабуть, як і в більшості моїх однолітків, формується відповідно розкладу занять у школі та розкладу додаткових занять і тренувань.

е2е4: Можливо, наприкінці бесіди хочеш додати щось від себе?

Ян Дьомін: Насамперед, хочу подякувати моїм батькам, рідним, вчителям, тренерам – будь-які досягнення без них було б неможливими. Також у мене найкращі директори закладів, де навчаюсь, а саме – кандидат педагогічних наук Олександр Васильович Плис та Олена Михайлівна Борисенко. Вони максимально сприяють, щоб я мав можливість поєднувати вивчення шкільних предметів і зайняття музикою та шахами.

Автор: Олег СТОЛЯРЕВСЬКИЙ
Фото: Lana Chess Photography, Василя Томчука та із сімейного архіву 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 
Божена ПІДДУБНА: Сподіваюся, колись зіграю з Карлсеном