Анастасія Гнатишин – 15-річна львівська шахістка, яка здобула друге місце на відбірковому турнірі до збірної України.
В інтерв’ю для проєкту "Територія шахів" Анастасія Гнатишин розповіла про початок своєї кар’єри, стиль гри, ставлення до перемог і поразок, а також про найближчі плани і великі мрії.
Перші кроки в шахах
З дитинства я займалась різними видами спорту. До шахів мене привчив тато. Він – кандидат у майстри спорту. Показав як грати, мені сподобалось. Тоді мене привели у львівський клуб "Дебют". І з того часу, з шести років, я далі займаюся в "Дебюті".
Перемога на чемпіонаті Європи до 10 років
Це був мій перший чемпіонат Європи з рапіду і бліцу. Було хвилююче. Дуже добре пам'ятаю останню партію. Я виграла в росіянки і завдяки цьому здобула "золото". У партії був справжній хаос на шахівниці, і якось мені вдалось поставити мат. Пам'ятаю, що була тоді дуже щаслива, зразу побігла до тата розказувати, що виграла.
Тренування та підготовка
Загалом маю тричі на тиждень групові тренування у Володимира Грабінського. Також індивідуально тренуюсь з Андріаном Михальчишиним – двічі на тиждень. Ну і решта часу – домашня підготовка вдома, по дві–три години на день.
Стиль гри
Я люблю атакувати, люблю тактику, люблю хаос на дошці, коли є багато варіантів і є з чого обрати, є що порахувати... Стратегію менше люблю...
Плани на майбутнє та мрії
Найближчі плани – виконати норми. Мені треба ще одну норму до міжнародного майстра, а також підняти трошки рейтинг. Хочу також відібратися на Кубок світу.
Ну, а мрія... Скажемо так: виграти чемпіонат світу серед жінок.
Найпам'ятніший турнір
На сьогодні, це все-таки – згаданий чемпіонат Європи до 10 років. Тому що це був перший серйозний успіх, перша золота медаль на Євро. Відзначу й чемпіонат України 2024 року. Незважаючи на те, що я не виграла турнір, але мати 7 очок із 7-ми – це був для мене потужний результат. Не очікувала на таке!
Повна версія інтерв'ю
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Анастасія Гнатишин: У кожній партії є щось нове, головне – вміти це побачити
