Нещодавно завершилися чемпіонати Києва 2026 року в трьох номінаціях: класична гра, рапід та бліц. 

Турнір приймала легендарна Шахова школа "Авангард". У цьому приміщенні чемпіонати Києва відбувалися дуже часто, починаючи з 1960-х років! 

Потім на деякий час була перерва, і тепер – приємне поновлення традицій. Це особливо приємно для мене, бо "Авангард" був і моєю рідною шаховою школою в дитячі та юнацькі роки.

Чемпіоном Києва з класичних шахів став студент КНУБА Андрій Трушко, який показав блискучий результат – 7,5 очок з 9-ти. Андрій також виграв і чемпіонат з бліцу.

Серед жінок перемогу виборола Божена Піддубна (6,5 очок з 9-ти).

Божена Піддубна – триразова чемпіонка Києва 2026 року 

Усі результати чемпіонату ми перераховувати не будемо (дивіться тут), оскільки про них уже писали окремо.

Історія та славетне сузір'я київських чемпіонів

Чемпіонати Києва з шахів мають дуже давню історію, яка налічує вже понад 100 років!
Перший відомий чемпіонат відбувся у 1900 році. Повна таблиця не збереглася, але відомо, що переможцем став дуже сильний та іменитий майстер Федір Дуз-Хотимирський (1879–1965).

У різні роки чемпіонами та призерами столичних чемпіонатів ставали видатні шахісти й тренери.

У 1911 році перше місце в чемпіонаті міста поділив студент КПІ Юхим Боголюбов – згодом видатний гросмейстер, один із найсильніших шахістів планети та учасник двох матчів за звання чемпіона світу проти Олександра Альохіна. Наш земляк залишив глибокий слід і в теорії шахових дебютів: винайдений ним захист Боголюбова й досі залишається популярною та грізною зброєю у репертуарі провідних гросмейстерів світу. Втім, тоді, у далекому 1911-му, юний Боголюбов поступився в додатковому матчі за київську корону нині вже майже забутому майстру Стефану Ізбінському.

Юхим Боголюбов 

Видатний київський шахіст і тренер Юрій Сахаров (1922–1981) тричі ставав чемпіоном Києва – у 1948, 1949 та 1961 роках. Літератор та історик Микола Фузік нещодавно написав про нього окрему книжку.

Двічі (1993 і 1998) чемпіоном Києва ставав видатний тренер Олексій Косиков (1949–2023). Я писав про нього окрему статтю під назвою "Творець гросмейстерів".

Серед інших відомих чемпіонів Києва: шаховий теоретик Всеволод Раузер (1928 і 1930), Анатолій Банник (1955, 1964, 1968, 1969), Ісаак Липницький (1956), Юрій Ніколаєвський (1958, 1962, 1966), Ігор Платонов (1972), Борис Таборов (1980, 1990, 2000), Володимир Баклан (1995), Вадим Малахатько (1997, 1999, 2004), Спартак Височин (2001, 2003), Вадим Шишкін (2002, 2007, 2011), Олексій Кислинський (2010), Андрій Баришполець (2012).

Втім, серед усіх легендарних імен київського шахового олімпу є постать, яка заслуговує на окрему, особливу розповідь.

Федір Богатирчук: чемпіон, ворог Ботвинника та "персона нон ґрата №1"

Чотири рази  – у 1923, 1925, 1927, 1929 роках – чемпіоном Києва ставав видатний шахіст і вчений (доктор медичних наук) Федір Богатирчук (1892–1984). Про рівень його гри достатньо сказати, що у 1927 році він став чемпіоном СРСР з фантастичним результатом 14,5 очок з 20-ти, випередивши таких видатних гравців, як Михайло Ботвинник, Петро Романовський, Володимир Макогонов, Ілля Рабинович, Всеволод Раузер та інші. З Михайлом Ботвинником він узагалі мав нищівний особистий рахунок: три перемоги при двох нічиїх. За це чемпіон світу ненавидів його до кінця життя і намагався принизити у своїх мемуарах.

Також для нас особливо важливо, що ще 100 років тому (у 1926-му) Федір Богатирчук видав перший відомий підручник шахової гри українською мовою!

Федір Богатирчук був не лише геніальним шахістом, а й видатним лікарем та науковцем

Фактично Богатирчук, звісно, більш ніж заслуговував на гросмейстерське звання і мав його отримати у 1954 році, але не отримав через протест СРСР. На той час він уже мешкав у Канаді. Його антикомуністична діяльність у роки Другої світової війни та після неї перетворила Богатирчука на головного ворога СРСР у шаховому світі. Його ім'я викреслювали з усіх вітчизняних шахових довідників та книг, а турнірні таблиці за його участю піддавалися цензурі. До втечі Віктора Корчного у 1976 році саме Богатирчук залишався "персоною нон ґрата №1" у радянських шахах.

Втім, це зовсім не означає, що славетний майстер і лікар полюбляв нацистів. Під час нацистської окупації Києва Богатирчук залишився в місті та очолив Український Червоний Хрест. Організація намагалася допомагати радянським військовополоненим, через що німці її швидко закрили, а самого доктора допитували в Ґестапо.

Мій виступ

Я дебютував у чемпіонаті Києва в далекому 2002 році й одразу показав непоганий результат – 6,5 очок з 11-ти, з перформансом близько 2300. 

Мені вдалося випередити в підсумковій таблиці легендарну гросмейстерку Лідію Семенову та кількох сильних майстрів: Сергія Перуна, Леоніда Ніколаєва (якого також обіграв в особистій зустрічі), Дмитра Семенова, Юрія Жизмера та інших.

Було дуже приємно особисто доторкнутися до київської шахової історії! Але про подальші свої виступи на чемпіонатах Києва (а їх було ще кілька) писати не буду, щоб не займати надто багато місця своєю скромною персоною.

Замість епілогу: висока планка київської корони

Зміна шахових епох відбувається стрімко, але її традиції залишаються непорушними. Сьогодні київську шахову корону приміряє нове покоління в особі Андрія Трушка та Божени Піддубної. 

Фото на пам'ять: переможці, призери та організатори чемпіонату Києва-2026 

Як тренеру збірної КНУБА, мені особливо приємно бачити, що наш лідер потрапив до одного списоку з такими велетнями шахової думки, як Юхим Боголюбов, Федір Богатирчук, Ісаак Липницький та Олексій Косиков. Це велика честь і водночас серйозний аванс на майбутнє. Сподіваюся, Андрій усвідомить висоту цієї планки, адже статус чемпіона Києва зобов'язує прагнути найвищих гросмейстерських вершин.

Автор: Микола Спірідонов, член виконкому Федерації шахів України, магістр історії

Фото: Федерація шахів Києва, відкриті джерела