Михайло Бродський – тренер жіночої збірної України з шахів.

В інтерв’ю для проєкту "Територія шахів" Михайло Бродський розповів про підготовку збірної, командну атмосферу та роль тренера у досягненні результату.

Як з’явилося бажання залишитися в шахах

- Грати в шахи мене навчив батько приблизно у п’ять років – показав, як ходять фігури. А вже у другому класі один з однокласників, який займався шахами, сказав, що це дуже цікаво, і частина класу разом із ним записалася до шахового гуртка... Згодом я виграв першість серед молодших школярів, отримав розряд і почав ставитися до шахів серйозніше... Я пробував різні види спорту – плавання, дзюдо, футбол, але з часом залишилися саме шахи. Мені це просто подобалося: я почав читати шахові книги, більше занурюватися в гру...

Чесно кажучи, не можу пояснити це якимось одним моментом – просто було цікаво, і воно поступово переросло у щось більше.

Шлях до професійних шахів

- Мій шлях у шахах почався досить рано. У мене в житті було два тренери – Олександр Григорович Мацкевич і Олександр Наумович Вайсман.... Саме з моменту, коли я почав займатися у Вайсмана, можна сказати, і розпочався мій справжній шлях до професійних шахів. Ми тренувалися в невеликому клубі, і це стало важливим етапом мого розвитку... Згодом, приблизно у 14 років, почалися перші серйозні результати, а у 16 років я вже виконав норму майстра спорту. Це було вагоме досягнення, яке дало мені розуміння, що я можу й надалі розвиватися в шахах і бути частиною професійного шахового світу.

Як став тренером збірної України 

- Не можна сказати, що я свідомо вирішив стати тренером збірної – так склалися обставини. Тренерською діяльністю я почав серйозно займатися ще на початку 2000-х років і з часом набув достатнього досвіду... На той момент я вже поєднував гру і тренерство, але поступово більше зосереджувався саме на роботі тренера. Працював із різними шахістами, зокрема був секундантом Павла Ельянова, мав учнів серед гросмейстерів... Згодом у жіночій збірній України виникла певна ситуація, після якої попередній тренер залишив свою посаду. Тоді деякі гравчині запропонували мою кандидатуру. Був певний відбір і конкуренція, але в підсумку мене призначили головним тренером жіночої національної збірної України.

Різниця у підході до тренувань

- Я вважаю, що різниця між підготовкою шахістів і шахісток є. Загалом шахи залишаються тією самою грою, але підхід до тренувань має певні нюанси... Зокрема, у роботі з жінками потрібно бути більш тактовним і обережним. Якщо чоловіки зазвичай легше сприймають критику і впевнені у своїх силах, то для шахісток важливо правильно подавати зауваження, адже це може впливати на їхній емоційний стан і подальші результати... Тому тренер має враховувати ці особливості й будувати комунікацію більш делікатно.

Підготовка до важливих турнірів

- Перед такими важливими змаганнями, як Олімпіада, підготовка стає інтенсивнішою. Проводиться більше навчально-тренувальних зборів, збільшується обсяг роботи та увага до деталей... Загалом принцип простий: чим важливіше змагання, тим більше потрібно готуватися і працювати.

Які якості ведуть до перемоги

- Досягти високих результатів у шахах можна лише завдяки комплексу якостей. Перш за все, потрібні шахові здібності, але цього недостатньо... Велике значення мають наполеглива праця, впевненість у собі та хороша фізична підготовка. У цьому сенсі шахи мало відрізняються від інших видів спорту: потрібно багато працювати, не здаватися і не звертати уваги на тимчасові труднощі чи невдачі, а постійно рухатися вперед.

Повна відеоверсія інтерв'ю