Днями в грузинському Батумі завершився чемпіонат Європи серед жінок.

Блискучу перемогу здобула 15-річна українка Анастасія Гнатишин! Вперше в історії чемпіонкою Європи стала шахістка, яка не те що не мала титулу жіночого гросмейстера, а навіть і міжнародного майстра.

Про гучний успіх Анастасії ми ще поговоримо, а спочатку пропоную згадати 26-річну історію жіночих чемпіонатів Європи.

Історичні перемоги українок 

Чемпіонати Європи з шахів серед жінок – це найпрестижніші індивідуальні континентальні змагання, які щорічно організовує Європейський шаховий союз (ECU).

Перший жіночий чемпіонат Європи відбувся у 2000 році, теж у Батумі. І перемогу теж здобула українка – Наталія Жукова! Вона виборола золоту медаль у гострій конкуренції зі значно досвідченішою Катериною Ковалевською (росія) і легендою світових шахів Майєю Чибурданідзе (Грузія). 

Більше того, Жукова повторила свій грандіозний успіх через 15 років (у 2015-му), ставши дворазовою чемпіонкою Європи.

Нині Наталія обіймає посаду віце-президента Федерації шахів України та є депутатом Одеської міської ради. Але час від часу продовжує грати. Зокрема посіла 2 місце на командній першості Європи у складі збірної України (2025).

Наталія Жукова 

Двічі (у 2005 і 2008) чемпіонкою Європи ставала юна українка Катерина Лагно. Нині вона, на превеликий жаль, представляє іншу, ворожу нам країну. Але як кажуть – з пісні слів не викинеш! Чемпіонкою Європи Катерина ставала саме під нашим, українським стягом.

У 2016 році чемпіонкою Європи стала інша знаменита українська шахістка – Анна Ушеніна. 

Загалом (рахуючи вже з Анастасією Гнатишин) українки 6 разів ставали чемпіонками Європи!

Наші шахістки також неодноразово потрапляли до першої трійки на чемпіонатах Європи різних років. Анна Ушеніна двічі посідала 3 місце у 2008-му і 2018-му, Юлія Осьмак була другою у 2021-му, а Наталія Букса – у 2024-му році.

Чемпіонат-2026. Стартовий склад

Цьогоріч на старт вийшли 165 учасниць, серед них – 12 українок. Фаворитками вважалися: Юлія Осьмак (рейтинг 2451), Анна Ушеніна (2420) і Наталія Букса (2392). 

Майбутня чемпіонка Анастасія Гнатишин мала лише 76-й стартовий номер, приблизно всередині турнірної таблиці.

Перебіг і підсумки турніру

Але саме юна львів’янка розвинула ураганний темп і виграла перші 6 партій, упевнено захопивши одноосібне лідерство в турнірі! Найближчі переслідувачі відставали на очко.

Проте в 7-му турі Анастасія зазнала першої і, як потім виявилося, єдиної поразки, що дозволило двом конкуренткам, Мері Арабідзе (Грузія) та Сабріні Вега (Іспанія), її наздогнати. До першої десятки підтягнулася також Анна Ушеніна, в активі якої було 5,5 очок.

Після нічиєї у 8-му турі Гнатишин здобула ще дві перемоги і повернула собі одноосібне лідерство! Залишалося вистояти в останньому, 11-му турі. Досвідчена суперниця, польська гросмейстер Клаудія Кулонь, зуміла створити позицію, в якій українці доводилося терпляче захищатися в неприємному ендшпілі. Під час трансляції було видно, що Анастасії буквально фізично важко. Але вона зуміла консолідувати і втримати вкрай підозрілу позицію і зафіксувати нічию!

У результаті Анастасія Гнатишин, слідом за іншим юним українським шахістом – 17-річним Романом Дегтярьовим, стала чемпіонкою Європи. Результат чудовий – 9 очок з 11-ти! Перфоманс 2580 – це вже рівень сильного чоловічого гросмейстера!

Досвідчена українка, екс-чемпіонка світу Анна Ушеніна, теж зіграла добре і посіла 5 місце (8 очок). Харків’янка завоювала путівку на Кубок світу. 

Анна Ушеніна

Анну я пам’ятаю ще з дитячих чемпіонатів України (ми приблизно одного віку) і дуже радий, що вона залишається однією з найсильніших шахісток Європи.

До першої тридцятки на континенті потрапили також Наталія Букса та Інна Гапоненко. 

Анастасія Гнатишин – її шаховий шлях та тренери

Тепер трохи докладніше про нову чемпіонку Європи. 

Анастасія народилася у Львові в багатодітній родині. Навчив її шахам батько, який є кандидатом у майстри. Першим тренером був Антон Ромашов. Далі з нею працювали такі легендарні тренери як Володимир Грабінський, Віктор Желяндінов та Адріан Михальчишин.

Гнатишин показувала високі результати в дитячих турнірах, наприклад, стала чемпіонкою Європи у віковій категорії до 10 років (2019), чемпіонкою світу з рапіду та бліцу до 12-ти (2022)...

Очевидно, за перемогу на ЧЄ-2026 українка отримає титул жіночого гросмейстера. Ба, більше, вона додала одразу 214 пунктів і потрапила в світовий топ-20 серед жінок у "живому" рейтингу!

Анастасія стала ще однією яскравою представницею легендарної львівської шахової школи. Видатний український тренер і член виконкому ФШУ Володимир Грабінський фактично поставив підготовку учнів-гросмейстерів на "промислову основу". На сьогодні він підготував 13 гросмейстерів, серед них: Андрій Волокітін, Юрій Криворучко, Михайло Олексієнко, Мартин Кравців, Наталія Букса та інші. Тепер до них додається й Анастасія Гнатишин!  

Анастасія Гнатишин і Володимир Грабінський 

Особисто мені особливо цікаво спостерігати за успіхами львівської шахової школи, адже з Андрієм Волокітіним, Юрієм Криворучком, Михайлом Олексієнком та Мартином Кравцівим ми ще в 1990-х роках грали в одних дитячих турнірах. Тож нинішній успіх Анастасії Гнатишин виглядає не випадковістю, а черговим підтвердженням сили системи, яку багато років вибудовували львівські тренери.

Що далі?

Тепер можна впевнено прогнозувати, що Анастасія Гнатишин увійде до складу жіночої збірної України на шаховій Олімпіаді-2026 і буде боротися за те, щоб закріпитися в світовій шаховій еліті.

Нещодавно промайнула новина, що юні українці Ігор Самуненков і Роман Дегтярьов поїдуть на збори до легендарного українсько-німецького тренера Романа Відоняка (пару місяців тому я писав про нього окремий блог). Можливо, до них слід додати й Гнатишин?

Загалом хочу констатувати, що успіх Анастасії – це не лише особисте досягнення талановитої спортсменки та її тренерів. Це ще й свідчення того, що українська шахова школа продовжує жити, працювати і виховувати нових чемпіонів навіть у надзвичайно складні для країни часи.

А перемоги таких молодих шахістів і шахісток, як Гнатишин, Дегтярьов чи Самуненков, дають підстави з оптимізмом дивитися у майбутнє.

Тож будемо уважно стежити за подальшими виступами нашої нової чемпіонки Європи та вболівати за збірну України. Адже кожен подібний успіх сьогодні – це не лише спортивний результат, а й ще одне нагадування про силу та незламність української шахової школи.

Автор: Микола Спірідонов, шаховий тренер, член виконкому Федерації шахів України

Фото: ewcc2026 та з архіву e2e4