Люблю грати і перемагати!
Юний українець Мирон Нетребка став одним із героїв недавнього чемпіонату Європи серед юнаків та дівчат з бліцу та рапіду, що відбувся у грецьких Салоніках. 8-річний дніпрянин випередив усіх однолітків і виграв дві золоті медалі, які стали гарним поповненням для його вже великої колекції нагород.
Одразу після повернення з першості наш чемпіон дав ексклюзивне інтерв’ю для сайту е2е4. Розказав, як боровся за медалі чемпіонату Європи, а потім пішла довга розмова про особисте.
е2е4: Мироне, вітаємо із золотим дублем на чемпіонаті Європи! Розкажи, як вдалося досягнути абсолютного результату?
Мирон Нетребка: Кожен турнір для мене – велика подія. Ми з тренером Геннадієм Михайловичем Гутманом дуже довго та серйозно готувались до цього змагання: грали тренувальні партії, покращували техніку ендшпіля, підготували дуже багато нових ідей у різних дебютах... Я відчував у собі сили, тому в кожній партії грав тільки на перемогу, діяв швидко та впевнено, тому мені вдалося показати гарний результат і стати дворазовим чемпіоном Європи.
Мирон НЕТРЕБКА біля баннеру в Салоніках
е2е4: Чи була якась спеціальна підготовка до турніру, зважаючи на контроль – блискавична і швика гра? Які напутні слова сказав тренер?
Мирон Нетребка: До кожного окремого змагання у мене різна підготовка. У нас з тренером уже є багато різних напрацювань. І ми готуємося та вирішуємо, що і як треба робити, щоб досягти успіху.
Оскільки це були швидкі шахи та бліц, тренер мені постійно казав, щоб я грав трошки швидше ніж мій суперник. Протягом турніру Геннадій Михайлович завжди був на зв’язку та підтримував мене.
е2е4: Чи складно грати, якщо поруч море?
Мирон Нетребка: Море може чекати… А от час на годиннику – ні!
е2е4: Чемпіонська відповідь! Які партії першості вважаєш найважливішими?
Мирон Нетребка: Для мене кожна партія в турнірі – важлива. І я завжди мрію про перемогу не тільки в окремих партіях, а й у змаганні взагалі.
Мирон НЕТРЕБКА на п'єдесталі
е2е4: Доля медалей в обох чемпіонатах вирішувался в заключному турі. Який був настрій на боротьбу? Тільки перемога?
Мирон Нетребка: У мене є дружня команда підтримки – це мій тренер, батьки та близькі люди. Вони завжди вірять в мій успіх, а я просто роблю те, що дуже люблю – грати і перемагати.
е2е4: Як тебе вітали після перемог на Євро? Якісь сюрпризи були?
Мирон Нетребка: Мене привітали моя сім’я, тренер, друзі, улюблена ДЮСШ №9 та вся команда Федерації шахів Дніпра, всі ті, хто вболівали і підтримували мене під час чемпіонату Європи. А особливими подарунками для мене стали годинник та планшет.
Геннадій Гутман про виступ Мирона Нетребки на ЧЄ-2025:
Мирон показав не за роками зрілу гру
Мирон НЕТРЕБКА і Геннадій ГУТМАН
- Зараз ми ще підбиваємо підсумки змагань, але вже можу сказати величезне дякую Мирону – за його гру, яка не за роками зріла та впевнена.
Ми дякуємо Федерації шахів Дніпра, дякуємо нашій дружній команді, яка постійно підтримує Мирона на його шаховому шляху. Ми працюємо щодня, щоб рухатися до нових вершин. Але найцінніше – це тепло, яке ми ділимо одне з одним. Бо кожна партія – це не лише шахи, це історія дружби, довіри та любові до справи, яка нас об’єднує.
У шахи почав грати на початку війни
е2е4: Тебе навчив грати в шахи дідусь. Скільки тобі було років і коли почав вигравати у нього?
Мирон Нетребка: Перші ходи зробив, коли мені було чотири з половиною. Це якраз почалася війна… Ми багато часу проводили вдома, саме тоді дідусь та дядько вирішили показати мені, як ходять шахові фігури. Потім ми часто грали, багато годин…
Десь через рік я почав вигравати у дідуся. Пам’ятаю, як ми рахували перемоги – зупинилися, коли було 145 – у мене і 85 – у дідуся. Але й надалі він продовжував мене вчити, а я – вчитися у нього й удосконалюватися.
Дідусь і Мирон: так усе починалося
е2е4: Згодом ти вже займався у відомій ДЮСШ №9, яка виховала багатьох знаних шахістів. Хто був першим тренером?
Мирон Нетребка: Геннадій Михайлович Гутман, який навчає мене й нині. З ним я отримав не лише кваліфіковані шахові знання, розряди на кваліфікаційних турнірах, але й розуміння, як треба йти до перемог.
е2е4: З ким грав на початку – у школі, з друзями?
Мирон Нетребка: Після матчів удома я почав грати з друзями у шаховій школі. Саме там вперше відчув атмосферу справжніх змагань. Було багато різних турнірів, чемпіонатів міста та області, які проводила Федерація шахів Дніпра. Грав, за можливості, скрізь!
е2е4: Тренування, домашні завдання, змагання… Якщо взяти окремий день – скільки часу йде на шахи?
Мирон Нетребка: Щодня тренуюся по 5–7 годин – це поєднання групових занять та особисто з тренером, турніри та самостійна робота. Втім найцікавіші для мене ті моменти, коли ми з тренером займаємося вдвох. Це особлива практика, де я дуже багато чому навчаюся.
Але я полюбляю й групові заняття. Окрім тренування, там багато друзів і завжди весело!
Карлсен, Гукеш… Сподіваюся невдовзі зіграю з ними!
е2е4: Чи є в тебе шахові кумири? Чиї партії найбільше подобаються?
Мирон Нетребка: Для мене зараз головна персона в шахах – мій тренер Геннадій Михайлович. Також подобаються партії Магнуса Карлсена та Гукеша Доммараджу – їх комбінації, стиль і тактика. Сподіваюся, незабаром зіграю з ними!
е2е4: Шахова композиція – задачі та етюди – присутні на твоїх тренуваннях?
Мирон Нетребка: Так, кожне заняття Геннадій Михайлович починає з цікавих задач – це невід’ємна частина тренувань, яка допомагає мислити ширше й знаходити цікаві ходи під час гри.
Завжди граю чесно і на результат
е2е4: В одному з інтерв’ю для телебачення Дніпра ти сказав, що ніколи і нікому не піддаєшся, граєш на максимум. Це завжди так? Чи можуть бути винятки з друзями чи... з дідусем?
Мирон Нетребка: Я завжди граю чесно і на результат. Вважаю, що навіть у дружній партії треба боротися до кінця.
е2е4: А якщо граєш партію з дівчинкою – ти шахіст чи джентльмен? :)
Мирон Нетребка: У першу чергу – шахіст. За дошою важлива лише гра, і я ставлюся до всіх суперників з однаковою повагою, незалежно від того, хто переді мною.
е2е4: Яка з перших шахових книг тобі найбільше сподобалася?
Мирон Нетребка: У мене є багато шахових книг і журналів, але найбільше я люблю практику. Книги допомагають, та все ж реальна гра дає найбільший досвід.
Мирон НЕТРЕБКА і призи: звична картина після турніру
Треба навчився стримувати емоції
е2е4: Пам’ятаєш перший переможний турнір?
Мирон Нетребка: Це була кваліфікація на 4-й розряд. Я був зовсім маленький, з радістю брав участь у своєму першому змаганні. Пам’ятаю, набрав 7 очок із 8-ми та посів перше місце!
е2е4: А перший візит за кордон пам’ятаєш? Хто супроводжував і які враження залишилися?
Мирон Нетребка: Перше змагання за кордоном – 2023-й, Румунія, чемпіонат Європи з класичної гри. Мене супроводжували та підтримували мама з бабусею. Хоча через хвилювання мені не вдалося показати гарний результат, та я отримав цінний досвід. Навчився стримувати емоції, краще зрозумів правила та особливості, як все відбувається на таких серйозних та великих чемпіонатах. А головне – отримав мотивацію, щоб розвиватися далі.
е2е4: Рахуєш, у скількох країнах побував? Де найбільше сподобалося?
Мирон Нетребка: Уже був у 9-ти країнах! Але мені найбільше сподобалися ті, де я перемагав!
Мирон НЕТРЕБКА: "За дошою важлива лише гра"
Люблю активність і шахові стріми!
е2е4: Як проводиш вільний час – прогулянки з батьками, книги, фільми, морозиво…
Мирон Нетребка: У вільний час люблю активність: катаюся на картингу, велосипеді, а ще дуже подобається риболовля. Також часто гуляю з друзями. І полюбляю фруктове морозиво...
е2е4: Хто більше бавить – тато чи мама?
Мирон Нетребка: І тато, і мама. Вони завжди поруч, підтримують мене і знаходять час для радості та ігор.
е2е4: Чи є в тебе улюблені фільми, мультфільми, книги?
Мирон Нетребка: Я люблю дивитися шахові стріми! Бо завжди можна підглянути нові ідеї у сильних гравців. А ще мені подобаються звичайні мультфільми – вони допомагають розслабитися після тренувань.
е2е4: Що полюбляєш смакувати? Чи є особлива сімейна страва після твоєї перемоги? Хто її готує?
Мирон Нетребка: Після кожного чемпіонату, коли ми з мамою повертаємося додому, тато готує для нас щось особливе і смачне. Це вже традиція! І я завжди з нетерпінням чекаю на цю сімейну вечерю.
Мирон НЕТРЕБКА з мамою Катериною і тренером Геннадієм ГУТМАНОМ
Для мене кожна нагорода – особлива
е2е4: Мироне, у тебе вже багато кубків і медалей. Ми бачили на відео великі полички з нагородами… Зараз пам’ятаєш, де, коли які завоював? І взагалі, скільки їх у тебе?
Мирон Нетребка: Так, я пам’ятаю кожну медаль і кожний кубок, хоча їх уже дуже багато. Але для мене кожна нагорода особлива, бо за нею стоїть велика праця та емоції.
е2е4: Шахи у тебе – головний вид спорту, це зрозуміло. А є ще хобі?
Мирон Нетребка: Крім шахів, захоплююсь картингом, велосипедом і, як уже казав, риболовлею. Але шахи, звісно, завжди залишаються для мене на самому-самому першому місці.
е2е4: Боббі Фішер у 14 років сказав, що хоче стати чемпіоном світу з шахів. Що скаже Мирон Нетребка у свої 8?
Мирон Нетребка: Моя мета – також стати чемпіоном світу серед дорослих. Я вірю, що зможу. Якщо буду багато працювати.
Любіть шахи – як я!
е2е4: Ти вже досвідчений і титулований гравець – для свого віку. Що скажеш іншим юним шахістам: чи варто займатися шахами? Чому шахи – це круто?
Мирон Нетребка: Так, займатися шахами треба! Це гра, яка робить тебе розумним і сильним, тренує мозок. Я дуже люблю шахи і бажаю всім, щоб вони полюбили їх так, як я!
Автор: Анатолій ЯВОРСЬКИЙ
Фото: із соціальних мереж та сімейного архіву
