Харківський гросмейстер Євгенія Долуханова розповіла е2е4, як виправила свою турнірну ситуацію на Жіночому відбірковому турнірі після поразки в 2-му турі і за рахунок яких, на перший погляд, дрібниць, змогла покращити собі настрій перед зустріччю 3-го туру.
е2е4: Євгеніє, вітаємо з першою перемогою на турнірі.
Євгенія Долуханова: Дякую. Я захопила перевагу з дебюту. Пішла не на основні варіанти, і все почало виходити. Але після 39 ходу помилилася, бо хотіла, щоб наступний хід був автоматичним. Ним я виключала загрозу мату, проте в підсумку через це вийшли труднощі в ендшпілі... Втім, мені вдалося виграти. Не без проблем, але вдалося.
е2е4: Вочевидь після вчорашньої поразки від Євгенії Торопцевої ви мали подвійну мотивацію.
Євгенія Долуханова: Звісно, треба було повертатися, бо стояти в турнірі в мінусі неприємно.
е2е4: Ще до старту турніру головна суддя змагань Наталія Палагіцька казала, що досвідченим шахісткам у протистояннях з молоддю буде непросто. Ви в перших трьох турах зіграли якраз з трьома молодими суперницями – розійшлися миром з Тетяною Скарбарчук, програли Євгенії Торопцевій і тепер перемогли Божену Піддубну…
Євгенія Долуханова: Я в принципі не дуже люблю початок турнірів. Стосовно поразки в 2-му турі… В досвідченіших шахісток є речі, які важливі і можуть вибивати з колії. Були певні нюанси з графіком.
е2е4: Як охарактеризуєте умови, в яких проводиться відбірковий турнір?
Євгенія Долуханова: Нас поселили в гарному готелі, партії проводяться в дуже хорошій, тихій залі. Умови помітно кращі, ніж на чемпіонаті України серед жінок. Нас гарно годують… Мені взагалі подобаються кроки, які робить Федерація шахів України, зокрема, що такий відбірковий турнір проводиться. Це чесно. Розумієш, що все в твоїх руках. Вдалося чи не вдалося – питання до самої себе. Мені взагалі імпонує, коли є спортивний принцип. Це важливо!
е2е4: Раніше бували в Ужгороді?
Євгенія Долуханова: За останніх чотири роки об’їздила багато місць. Я з Харкова, тому, вибираючись в інші країни, маю десь перетнути кордон і неодноразово була і в Ужгороді, і в Мукачевому. Також на турнірах раніше грала в Мукачевому. Можу сказати, що під час змагань я не звертаю уваги, де перебуваю. Це трішечки не моє. Люблю побути одна, в спокої. Хочу максимально усамітнитися. Гуляти містом перед партіями не люблю. Після них – буває.
е2е4: Після – це вже ніч.
Євгенія Долуханова: Я така людина, яка пізно лягає і пізно прокидається. Але перед турами точно прогулянки мені не допомагають. Люблю спати, їсти, готуватися до партії… Все інше мене відволікає. Втім, я дівчина й можу іноді піти на шопінг. До речі, перед зустріччю з Боженою Піддубною це й зробила. Відчула, що після поразки маю зробити собі хоча б маленький подарунок. Дівчинка є дівчинка – за 10 хвилин до партії пішла в магазин і купила футболочку, перевдяглася і відчула, що готова грати. Такі речі для мене можуть бути важливими. Але – знов-таки – це не тривалий шопінг, а мить, яка робить щось приємне. Знаю, що чоловікам це буде читати смішно, але як є.
Автор: Іван Вербицький
Фото: Світлана Вербицька
