Наприкінці літа на сайті е2е4 вийшло інтерв’ю з Мироном Нетребкою – 8-річним шахістом з Дніпра, який здобув на чемпіонаті Європи серед юнаків та дівчат дві золоті медалі. 

Під час вибору наступної талановитої шахової зірочки для інтерв’ю погляд редакції сайту привернула Софія Сова з містечка Тульчин Вінницької області. Дівчині наразі 13 років, вона активно займається шахами і цьогоріч відзначилася серйозними результатами на всеукраїнському та міжнародному рівнях. А передували цьому роки наполегливих тренувань, про що Софія розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для е2е4. 

е2е4: У якому віці ти навчилася грати у шахи? Хто навчив?

Софія Сова: Коли мені було 8, тато показав, як розставляти фігури і як вони ходять. Але тоді я не зацікавилася шахами, і ми довго не грали… Та згодом інтерес "взяв своє", і з 10 років я почала постійно грати у шахи та тренуватися у шаховому клубі "Оракул" міста Тульчин. 

е2е4: Наразі ти на змаганнях представляєш Тульчин, але родом з Миколаєва. Чому ваша сім’я переїхала в Тульчин? І, порівнюючи це містечко з Миколаєвом, які є плюси і мінуси?

Софія Сова: Після початку повномасштабної війни наша родина була змушена покинути все в Миколаєві і перебратися в  Тульчин. Родина – це  мої батьки, я і мій молодший брат. Чому саме сюди? Бо мій дідусь з Тульчина, тут жили його батьки і брат. Це були дуже нелегкі часи, треба було чимось себе зайняти, і я стала ходити у шаховий клуб "Оракул". 

Софія СОВА з тренерами / фото із особистого архіву шахістки 

Тренери одразу змогли мені розкрити шахи з цікавої сторони. Маю на увазі Ярослава Валерійовича Слободянюка і Павла Григоровича Колоденка. Саме вони привили любов до гри і побачили в мені здібності. У нас було багато тренувань на тиждень, ще й різні турніри з іншими клубами та гравцями. І вже десь через 3 місяці я отримала 3-й розряд. Шахи дуже припали до душі. Я взагалі не пам’ятаю, щоб пропускала тренування або турніри.

Щодо порівняння Тульчина і Миколаєва… У Тульчині неначе інше життя, все простіше. Я постійно зайнята: онлайн-навчання у школі, онлайн-навчання у гуртках, тренування з шахів, гурток з малювання у школі мистецтв, дуже багато було різних шахових турнірів. Тому поєднувати все це досить важко, але так цікаво!

"Шахи – найбільше хобі"

Софія СОВА: "Шахи – найбільше хобі" / фото із особистого архіву шахістки

е2е4: Є такий вислів: "Шахи – це наука, спорт і мистецтво". Що для тебе шахи? І що найбільше подобається у грі?

Софія Сова: Для мене шахи – найбільше хобі, спосіб проявити себе і свій характер – особливо потрібна стійкість і витримка на великих змаганнях. Я люблю динамічні позиції, де потрібно активно використовувати розум, прораховувати наперед безліч комбінацій і приймати оптимальні рішення.

е2е4: Чи займалася ще якимось видами спорту або творчості? Якщо так, то чим саме і чому вирішила акцентувати зусилля на шахах?

Софія Сова: У Миколаєві я ходила в дитячий клуб – на комп’ютерні курси і фотогурток. Займалася програмуванням і фотографією, брала участь у різних виставках і олімпіадах. Шахів у моєму житті тоді не було.

е2е4: Наразі скільки часу віддаєш шахам? І на чому більше акцентуєш увагу: практична гра, дебюти, розв’язок комбінацій і задач?

Софія Сова: Щодня приділяю шахам у середньому по 3–4 години. А під час підготовки до великих турнірів – значно більше.  Це і тренування, і вивчення нових дебютів та стратегічних прийомів, і розв’язок задач, і перегляд партій гросмейстерів…

"Коли піднімаюся на п’єдестал – насолоджуюся моментом"

Софія СОВА (праворуч) на п'єдесталі чемпіонату Європи-2025 серед дівчат / фото сайт ЧЄ

е2е4: Ти казала, що зараз маєш кількох тренерів… А навіщо взагалі шахісту кілька наставників? З кожним відпрацьовується певний аспект гри?

Софія Сова: Окрім вищезгаданих тренерів – Слободянюка та Колоденка, ще тренуюся з Олександром Петровичем Приходьком. Усі вони дуже гарні фахівці, кожен має багаторічний тренерський досвід та своє бачення гри, відповідно з кожним вивчаю різні аспекти шахів.

е2е4: Впевнений, не ти тільки аналізуєш свої партії, а й вивчаєш творчість гросмейстерів... Є улюбленці серед відомих шахістів чи шахісток? Хто саме та чому?

Софія Сова: Серед сучасних гравців мені подобається стиль Алірези Фіруджи (прим. ред. – гросмейстер народився в 2003 році в Ірані, але зараз представляє Францію і станом на жовтень-2025 очолює рейтинг-лист країни, маючи 2762 пунктів рейтингу з класичних шахів). Він грає дуже сміливо і креативно. Також подобається серед класиків Гаррі Каспаров – за глибоке комбінаційне мислення та сміливі жертви.

Софія СОВА і Гаррі КАСПАРОВ / фото із особистого архіву шахістки  ​

е2е4: Цьогоріч ти виграла чемпіонат Вінницької області серед жінок, чемпіонат України з класичних шахів серед дівчат до 14 років і взяла "бронзу" серед дівчат до 14 років на чемпіонаті Європи з рапіду. Які емоції зазвичай переживаєш, коли піднімаєшся на п’єдестал пошани?

Софія Сова: Насолоджуюся моментом! Відчуваю задоволення від успіху, згадую скільки було пропрацьовано заради цього результату, відчуваю вдячність за допомогу і підтримку моїм тренерам і батькам. 

е2е4: "Бронза" згаданого чемпіонату Європи – твій перший успіх на міжнародній арені? Чим запам’ятався турнір?

Софія Сова: Так, це мій перший міжнародний успіх. І я дуже цим тішуся. Це були незабутні емоції, незвичний і виснажливий графік ігор, багато учасників… Але це був також і величезний досвід.

"Боріться до кінця!"

е2е4: На співбесідах під час прийому на роботу часто питають: "Ким ви себе бачите у нашій компанії через 5 років" :) Зараз тобі 13... 5 років – доволі довгий термін, та все ж: чи бачить себе Софія Сова у шахах через 5 років?  І якщо так, то які результати хотілося б досягти до повноліття?

Софія Сова: Не люблю загадувати наперед, щоб не наврочити... Але зупинятися точно не буду.

Софія СОВА: "Зупинятися не буду!" / фото з особистого архіву шахістки 

е2е4: Можливо, наприкінці бесіди хочеш додати щось від себе? Дати настанову молодшим шахістам або навпаки щось спитати у дорослих, досвідчених гравців?

Софія Сова: Спитати… Отже, дуже важко іноді перебороти себе й своє хвилювання на відповідальних змаганнях. Розумію, що помилки у простих ситуаціях – саме від цього хвилювання, але чим вищий рівень турнірів, то й очікування тренерів більші, і помилки важать значно більше... Тому тут, мабуть, уже потрібна якась психологічна робота?

Ну а тим, хто починає свій спортивний шлях – моя порада: будьте наполегливими на тренуваннях, турнірах, у досягненні мети – і боріться до кінця. Важливо не втрачати віру в себе навіть у важких ситуаціях!  

Автор: Олег СТОЛЯРЕВСЬКИЙ  

Фото: із соцмереж та особистого архіву Софії Сови

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Ян ДЬОМІН: Музика викликає емоції, а шахи стимулюють розвиток логіки