15-річна львів’янка Анастасія Гнатишин, яка є наймолодшою і має найнижчий поміж усіх учасниць Жіночого відбіркового турніру рейтинг, пройшла перших п’ять турів дуже вдало і разом із землячкою Тетяною Скарбарчук очолює турнірну таблицю.
В інтерв’ю сайту е2е4 шахістка розповіла про складові цього поки ще проміжного успіху.
Анастасія Гнатишин: Поки для мене все складається вдало. Хочу відіграти так само заключних три тури і перемогти. Для мене представити Україну на Олімпіаді – особлива мотивація.
e2е4: Сьогодні вже важко повірити, але турнір ви почали невдало…
Анастасія Гнатишин: Програла білими Анастасії Рахмангуловій, і це було дуже неприємно. Але поразки мотивують. Я зібралася і виправила ситуацію.
e2е4: Як прокоментуєте останню з партій?
Анастасія Гнатишин: Перевагу захопила з дебюту і надалі дотисла Божену Піддубну. Проаналізувала партію по гарячих слідах і можу сказати, що все зробила чітко. Здається, я й до того не програла цій суперниці жодної партії в "класику". У рапіді і бліці Божена в мене точно вигравала.
e2е4: Раніше у вас була ще знаковіша перемога – над олімпійською чемпіонкою Інною Гапоненко.
Анастасія Гнатишин: Дуже рада перемогти таку сильну суперницю, ще й чорним кольором. Завжди приємно перемагати чорними.
e2е4: На цьому турнірі ви зробили це вже двічі.
Анастасія Гнатишин: Та мені байдуже, яким кольором перемагати – аби перемагати!
e2е4: Прийнято вважати, що кожному вдалому виступу передує якісна підготовка. У вас так і було?
Анастасія Гнатишин: Готувалася трохи більше, ніж зазвичай. Цьогоріч це мій перший класичний турнір. Повторюся, що для мене це надважливий старт, бо хочу поїхати на Олімпіаду.
e2е4: Нині існує велика ймовірність, що це станеться дуже рано. Мріяли про таке?
Анастасія Гнатишин: Мені завжди подобалися шахи. Граю з шести років. Грати навчив тато. Він у мене грав сам і навчив мене. Так уже десятий рік граю. Раніше в шахи грали також брати, але зараз у грі залишилася лише я.
.jpeg)
Анастасія Гнатишин і Тетяна Скарбарчук – лідери турніру після 5-ти турів
e2е4: До Ужгорода ви приїхали разом з мамою…
Анастасія Гнатишин: Вона мене підтримує морально. З тренером спілкуємося дистанційно. Так само, як і з татом. Мені з мамою комфортно. Зазвичай ми гуляємо після партій. А до – налаштовуюся на гарну гру. Якщо вдається виграти, то взагалі прекрасно.
e2е4: Що скажете про ті умови, в яких проводяться змагання?
Анастасія Гнатишин: Вони прекрасні. Дуже добре, що такі турніри проводяться, що Федерація шахів України створила такі умови. У нас прекрасний готель, зал для проведення партій. Так і має бути постійно.
e2е4: Попереду ще три тури. Теоретично ви, щоб зберегти місце у трійці, можете налаштовуватися на нічиї…
Анастасія Гнатишин: Я не сильно люблю грати в нічиї. Мене з дитинства так вчили, що краще програти, ніж нічия. Зараз, можливо, не підтримую цього принципу так сильно, але одначе намагаюся грати на перемогу. Якщо виходить нічия за позицією, то добре. Але зазвичай намагаюся виграти до останнього.
Автор: Іван Вербицький
Фото: Світлана Вербицька
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Євгенія Долуханова: Важливо, коли є спортивний принцип
- Тетяна Скарбарчук: Тато знає, як мене налаштувати
- Людмила Іваницька: Цей турнір для мене дуже важливий
- Наталія Жукова: Можливість виступати за збірну мене дуже надихає
