У XVIII столітті паризьке Café de la Régence стало одним із головних шахових осередків Європи.
Тут грали найсильніші майстри свого часу, а серед відвідувачів були письменники, філософи та політичні діячі епохи Просвітництва.
Але хто з відомих мислителів справді сідав за шахівницю?
Вольтер грав у шахи у своєму маєтку Ферне. Його постійним суперником був єзуїт отець Адам, якого філософ прихистив після вигнання ордену з Франції. У біографії Вольтера, написаній маркізом де Кондорсе, зазначено, що отець Адам був досвідченим шахістом і часом навіть намагався приховувати свою перевагу над господарем маєтку. А ось популярна історія про дистанційні партії Вольтера з прусським королем Фрідріхом Великим, ходи яких нібито передавали королівські кур’єри, не має надійного документального підтвердження.
Руссо неодноразово згадував шахи у своїй "Сповіді". Він вивчав книги Філідора та Стамми, познайомився з провідними паризькими майстрами, зокрема Легалем і Філідором, але відверто визнавав, що майже не покращив свою гру. Водночас Руссо ставився до шахів дуже серйозно. За його власними спогадами, під час зустрічі з принцом Конті він проігнорував знаки придворних, які очікували поступливої гри, та виграв обидві партії.
Після цього Руссо сказав принцу:
"Монсеньйоре, я надто поважаю Вашу Високість, щоб не перемагати Вас у шахи"
Дідро також грав у шахи, хоча поступався Руссо. У "Салоні 1767 року" він згадував, що Руссо постійно його перемагав і не погоджувався давати фору для зрівняння шансів. Особливе місце шахи посіли й у творчості Дідро. Дія його знаменитого філософського діалогу "Небіж Рамо" починається в Café de la Régence. Дідро писав:
"Найкращі шахісти світу - у Парижі, а найкращі шахісти Парижа - у Café de la Régence"
Серед майстрів, за грою яких спостерігає оповідач, він називає Легаля та Філідора.
Нагадаємо, що Україна здобула 13 медалей на юнацькому чемпіонаті Європи з рапіду
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Рейтинг ФІДЕ на 1 липня 2026: хто з українців у світовому топ-100?
