Для міжнародного майстра Ігоря Випханюка шахи – це не просто пошук найкращих ходів.
В інтерв’ю e2e4 він розповів про психологію шахової боротьби, ставлення до суперників та особисту мрію, яка залишається навіть після багатьох років у спорті.
Попри багаторічний досвід, кожна партія для нього залишається окремою психологічною боротьбою.
Для мене особисто кожна партія – це завжди гра на межі між психологією і виживанням. Ти повинен психологічно бути сильнішим за свого опонента і, при цьому, ніби будучи на краю урвища, – встояти і не впасти.
Випханюк не сприймає шахи як боротьбу лише проти фігур.
Мені потрібна людина навпроти, з якою я буду створювати щось на шаховій дошці. Я не обов'язково буду розглядати опонента як ворога. Навпаки, іноді це партнер, з яким ми створюємо шахові шедеври.
Попри те, що зараз значну частину часу Випханюк присвячує тренерській та організаторській роботі, особиста шахова мрія в нього залишається.
Якщо ми говоримо про мрії, то звичайно, є мрія стати гросмейстером. Але у віці 40+ це реально сприймається вже як мрія.
Водночас заради цього він не готовий відмовитися від роботи з дітьми та організаторської діяльності. Значно важливішою для себе Випханюк називає іншу мрію – щоб якомога більше дітей приходили до шахової школи та могли займатися улюбленою справою без повітряних тривог.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Амелія Малахова: "На турнірі я завжди стараюся вигравати"
